- нерухомо
- —————————————————————————————нерухо́моприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нерухомо — Присл. до нерухомий I 1) … Український тлумачний словник
важіль — желя, ч. 1) фіз. Простий механізм для зрівноважування більшої сили меншою. 2) спец. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого небудь, зрівноважуючи більшу… … Український тлумачний словник
велоергометр — а, ч. Нерухомо закріплений велосипед або апарат із педалями, що дозволяє дозувати м язову роботу і реєструвати відповідну реакцію організму … Український тлумачний словник
вкопаний — I (уко/паний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкопати I. •• Мов уко/паний без жодного руху; нерухомо. II див. укопаний I … Український тлумачний словник
вкопуватися — (уко/пуватися), уюся, уєшся, недок., вкопа/тися (укопа/тися), а/юся, а/єшся, док. 1) Копаючи, розриваючи ґрунт, проникати в його середину, в глибину. 2) перен., розм. Ставати нерухомо. 3) тільки недок. Пас. до вкопувати I … Український тлумачний словник
гвинтовий — а/, е/. 1) Прикм. до гвинт 1). || У якому основною деталлю є гвинт (у 1 знач.). •• Гвинтова/ лі/нія лінія, яку описує точка М, що рухається рівномірно вздовж твірної кругового циліндра, якщо сама твірна рівномірно обертається навколо осі циліндра … Український тлумачний словник
гелікоїд — а, ч. Гвинтова поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі з незмінною кутовою швидкістю й одночасно переміщується вздовж осі обертання зі сталою швидкістю … Український тлумачний словник
геоцентризм — у, ч. Спростована наукою теорія, згідно з якою в центрі світу нерухомо перебуває Земля, а всі небесні світила рухаються навколо неї … Український тлумачний словник
герполодія — ї, ж., мат. Крива, поняття про яку пов язане з геометричною інтерпретацією руху твердого тіла навколо нерухомої точки … Український тлумачний словник
головка — и, ж. 1) Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. 2) Закруглене потовщення кінцевої частини чого небудь (зубця, стрижня і т. ін.). 3) рідко. Те саме, що голівка. 4) частіше мн. Передня частина чобота, що… … Український тлумачний словник